IC Coworking, який створив та очолює Юрій Федотов, є коворкінгом доволі незвичного для України формата. Він розміщений у розважальному центрі “Блокбастер”: поряд з кінотеатром, центром проведення дитячих днів народження та інших розважальних локацій. Розпитали в Юрія, чому він обрав таке сусідство, що вважає перевагами своєї локації та дізнались про його шлях на ринку.
Чому Ви вирішили створити коворкінг?
Все почалось у 2015 році у Москві, де я працював. Мене знайомий запросив на зустріч до коворкінгу. Я не знав, що це таке, хоча з 2002 року займався офісною нерухомістю: продавали-здавали, а також брали в управління.
Тож я на зустрічі спитав, скільки він платить за місце в коворкінгу, в якому збирались в основному айтішники. Він шокував мене, бо платив $500. Я за такі гроші міг йому цілий офіс організувати по тим часам. Він мені пояснив, що робота в коворкінгу допомогла йому зменшити навантаження та кратно збільшити прибуток, за рахунок співпраці з оточуючими: вони ділили замовлення на частини, тому виконували їх вчасно та з меншими витратами. Розповів, що раніше міг ночами не спати, не їсти і все одно не вкладатись у строки. Також він не брав інших проектів під час виконання одного і наступного разу замовники не звертались. У коворкінгу вони ділили замовлення на частини та швидше все робили. Тож роботи в нього стало менше, а грошей – більше. Це мені дуже запало в душу: я зрозумів, навіщо потрібен коворкінг – для оптимізації та ефективності.
Чому обрано саму таку назву?
Насправді, вона створювалась в режимі брейншторму, якось вона виникла само собою. Після того, як вона всім сподобалась, мені написав знайомий з Америки, та сказав, що назва класна, адже розмовною англійською означає форму безумовної згоди. «I see» перекладається як «зрозумів», «все ясно», «ок».
Коли був відкритий коворкінг?
Офіціальне відкриття відбулось 1 лютого 2020 року, рівно за півтори місяці до початку пандемії та локдаунів.
Якою є загальна площа коворкінгу та які планувальні рішення у ньому представлені?
Загальна площа близько 1200 кв. метрів.
Є невеликий лаунж, є відкритий простір. Маємо переговорні кімнати та чотири Skype-руми, міні-офіси для команд 7-8 осіб та для команд 4-5 осіб. Додатково маємо кухню із столовою, кімнату відпочинку із душовими. Поки відкладена на майбутнє ідея про капсули для сну – через COVID-19. Також вона вплинула і на наповнення локації: частину вільного простору (open space) ми перетворили на офіси з скляними стінами. Хоча особисто я – за відкритий простір коворкінгу, бо саме тут формується спільнота.
Які послуги включені у вартість оренди та які додаткові сервіси пропонуються для резидентів?
Робочі місця із клінінгом, охороною, безлімітним Wi-Fi та провідним інтернетом, користування Skype-кімнатами та переговорними кімнатами (обмеження на безкоштовне користування: окремий резидент має три години на місяць, орендатори маленького офісу – 1- годин, великого – 12. Наступні години – 50% знижка для резидентів), доступ до локерів та кухні, чай та кава. Працює бар. Ми пропонуємо стандартний для коворкінгів набір послуг.
З особливостей – маємо великий безкоштовний паркінг, яка належить центру «Блокбастер». Окремо, для платників ПДВ, на суму послуг нараховується відсоток; ФО-П та фізичні особи сплачують менше. Додатково ми можемо надавати бухгалтерські, юридичні та HR-послуги, але за окрему вартість. Взагалі, маємо все необхідне для ведення та розвитку бізнесу. Ми відкриті до розширення пропозиції: якщо хтось хоче надавати послуги нашим резидентам – ласкаво просимо!
Чому вибір оренди приміщення під коворкінг пав саме на розважальний центр?
По-перше, будь-який розважальний центр – це логістичний осередок району. Сюди сходиться багато доріг з різних районів (Центр, Оболонь, Троєщина). Від метро тут 15-20 хвилин пішки – або дві зупинки на безлічі видів транспорту. Крім того, курсує безкоштовна маршрутка від ТРЦ.
Більшість резидентів приїжджають власним автотранспортом – їм цікавий паркінг, про який я вже казав. По-друге, нам сподобалась здорова за зацікавлена позиція власника РЦ «Блокбастер».
З якими незвичайними ситуаціями стикались під час роботи?
Перша сталась ще на етапі будівництва. Мені ніхто не сказав, а сам я – навіть із 20-річним досвідом роботи у комерційній нерухомості – не подумав уточнити, який стан справ із гарячої водою. Вона буває за замовчуванням лише в опалювальний сезон. Довелось ставити бойлери.
Інша, яка запам’яталась, пов’язана із потенційним орендатором. Власник компанії – молодий, активний хлопець, якому сподобалась ідея коворкінгу. Він прислав свою команду на ознайомлення з локацією. Команда – у захваті, маркетолог вже обдумувала переїзд до нас як новинний привід. Однак в команді виявилась головний бухгалтер – перогідрольна блондинка передпенсійного віку. Вона сказала, що їй тут буде затісно – і все, вони не заїхали. Третя історія – вже про резидентів. В одного з них є невелика яхта і він про це розповів у внутрішньому чаті. Тепер вихідними можна кататись.
Яким чином ви залучаєте резидентів?
Минулого року ми робили акцент на таргетованій рекламі. Не те, щоб він погано працював, однак останнім часом постійні зміни алгоритмів не дозволяють отримати гарних результатів.
Тоді я зрозумів, що останнім часом я дуже мало уваги приділяв контекстній рекламі. Раніше я працював на висококонкурентних ринках, де вартість оголошення дуже велика. А коворкінг, навіть не мережевий, має досить обмежений рекламний бюджет. Тож, маючи власний досвід, навіть не цікавився напрямом. З часом, з безнадії, вирішили протестувати. Виявилось, що по коворкінгам у Києві ситуація не така, яку я собі уявляв. Все недорого, конкурентів мало, а реклама дає гарні, акцентовані ліди. Якийсь відсоток звернень дає «сарафанне радіо». На блакитному ринку Києва воно дає гарні результати. Резиденти стають «янголами бренду», розповідаючи про те, як їм класно у новому місці. Перше, емоційне враження є дуже важливим, ми над цим багато працюємо.
Хто переважно орендатори, за напрямками діяльності?
В нас всі резиденти офігєнські: вони молоді та позитивні.
На початку я хотів, щоб у нашому коворкінгу збирались маркетологи. За світовою статистикою, саме вони є найбільш активними клієнтами коворкінгів, айтішники – на другому місці. І саме для маркетологів не було галузевої пропозиції. Наскільки я розумію, на цю нішу претендую kooperativ. В нас сидить «Планета кіно» – нетехнологічна компанія. Є інжинірінгова компанія, яка створює проекти у 3D. Є трейдери, які працюють на різних ринках, ріелтери також сидять. Є компанія, яка торгує дизельним паливом. Є стартап, який займається виготовленням безлічі аксесуарів для чоловіків – Big Boy. Орендує офіс маркетингова агенція. Звичайно, працюють і орендарі з галузі інформаційних технологій.
Який у вас стан справи із ком’юніті-менеджментом та програмами лояльності для резидентів?
Я вважаю, що найкраща програма лояльності – це сервіс, який прагне бути досконалим. Якщо давати резиденту все, що йому потрібно, а потім трохи більше, лояльність зашкалюватиме.
Впевнений, що лояльність – це лише в десяту чергу питання грошей, а в першу – питання ставлення. Ми ретельно підбираємо своїх адміністраторів рецепції: набрали п’ять, лишили два. Я не толерую нерозуміння клієнтського сервісу, тому завжди питаю, що сталось в співробітника, який не посміхається на роботі. Насправді, мені легше відпустити людину на день додому, аніж дозволити йому не посміхатись клієнтам. Адже саме з цього починається незадоволеність резидента. Найкращий варіант стресостійкості – недопущення стресових ситуацій. Навіть коли вони трапляються, треба посміхатись. Я це розумію на інтуїтивному рівні, адже не є теоретиком бізнесу та не можу це пояснити. Але я знаю, що якщо людині погано, краще взяти день відпочинку або піти у відпустку. Або є пошукати іншу роботу, на якій буде гарно. Ще один момент – про дрібниці. Якщо я бачу папірець в коридорі, я його піднімаю. Якщо мене побачить резидент, він наступного разу зробить так само. Його в свою чергу побачить адміністратор – і робитиме так само. Якщо ж я переступлю через папірець, всі інші зроблять так само. Навіть, прибиральниця. Важлива також увага. Якщо я бачу, що резидент занепокоєний, я обов’язково спитаю, чи не ми стали причиною цього. Якщо ми – моментально виправимось. Якщо не ми – все одно спробуємо допомогти: підключити знайомих, партнерів.
Мені дуже подобається вислів Джека Ма: «Навіщо ви вивчаєте своїх конкурентів? Вивчайте своїх клієнтів!»
Comments